Команда, яка підкорила Європу

На цей матч ми, мешканці студентського гуртожитку Чернівецького держуніверситету, зібралися у приміщенні, де зазвичай проводилися комсомольські збори, а по суботах – щось на зразок нинішніх дискотек. Невеличкий зал виявився заповненим вщерть, у ньому зібралося чимало таких, які й не знали одне одного. Але коли закінчилися гра і всі глядачі почали тиснути один одному руки, радісно обійматися і принагідно цілувати присутніх дівчат, стало зрозуміло, яка це потужна об’єднуюча сила – футбол. Особливо коли улюблена команда виграє щось дуже і дуже серйозне. Об этом сообщает slavni-news.in.ua со ссылкой на СМИ.

Того вечора, 6 жовтня 1975 р. у Києві на переповненому Республіканському стадіоні відбувся матч-відповідь за Суперкубок Європи. У першій грі в Мюнхені “Динамо” – володар Кубку кубків-75 – несподівано перемогло переможця Кубку чемпіонів того ж року “Баварію” завдяки диво-голу О.Блохіна, якому вдалося пошити у дурні весь захист мюнхенців на чолі з уславленим Ф. Беккенбауером. Цей шедевр остаточно утвердив учасників плебісциту видання France Football на думці, що саме стрімкий як блискавка форвард “Динамо” гідний “Золотого мяча-1975”. А тих, хто ще відчував сумнів, Олег остаточно переконав того жовтневого вечора у Києві. Під завісу доволі напруженої першої половини (“Баварія” прилетіла до Києва зовсім не на екскурсію) він здійснив свій знаменитий ривок, і як не намагався йому перешкодити чемпіон світу Ф. Шварценбек, таки вразив кут воріт теж “суперзіркового” голкіпера З. Майєра. А в середині другого тайму Блохін, наче демонструючи своє вміння забивати голи на будь-який смак, потужним ударом зі штрафного прошив “німецький мур” і цим самим забив другий (і останній) гвіздок у домовину суперкубкових сподівань “Баварії”. “Ми б глибоко запустили руку в кишеню, щоб придбати такого гравця, як Блохін”, – зізнався тодішній головний тренер мюнхенців Д. Крамер.

Самому Блохіну, напевно, було цікаво, наскільки глибоко залізла б у кишеню рука менеджменту “Баварії” й навіть пограти у цьому клубі, але… зразковий радянський комсомолець змушений був говорити у численних інтерв’ю, що йому байдужі всі оті принади Заходу і що його єдина мрія – приносити славу “Динамо” і радянському футболу. Однак у середовищі вболівальників все ж відчувалася радість з приводу перемоги саме українського клубу – на зло Москві, яка тоді могла потішитися лише поразкою свого “Динамо” в фіналі Кубку кубків-1972 р.

Через 11 років “Динамо” вдруге перемогло в турнірі Кубку кубків, але поповнити клубний музей ще одним Суперкубком Європи не вдалося – завадила румунська “Стяуа” і персонально – її на той час ще мерехтлива “зірочка” Г.Хаджи…

На цьому командному фото деякі обличчя можна затушувати чорним фоном. Немає вже В. Лобановського, О.Базилевича, В. Колотова, Є. Рудакова, В. Зуєва, В. Матвієнка… Але живе у вдячній пам’яті шанувальників футболу України той їхній спортивний подвиг, який невідомо чи вдасться повторити нинішнім і майбутнім поколінням футболістів. І досі ніби перед очима газетний заголовок “Європу знов чарує гра команди з берегів Дніпра”.

То де ж ви, нові чарівники?

Ігор Дуда



Джерело статті: “https://zz.te.ua/komanda-iaka-pidkoryla-yevropu/”

Вход

Меню пользователя

 

Національне бюро розслідувань НБР UA